Гало — це оптичний феномен, відтворений напівпрозорими частками, які створюють кольорові або білі плями і дуги в освітленому тілі. У зубах ефект варіює від ефекту чистої опалесценції до її комбінацій з контр-опалесценцією. Фізично ефект не існує. Коли світло проходить крізь ріжучий край, довгі хвилі (червоний спектр) проходять крізь емаль, при цьому не відбиваючись як на поверхні, так і в глибоких краях, тоді як короткі хвилі (синій спектр) відбиваються, і в результаті для нашого погляду ріжучий край здається блакитним.
Білий ефект гало. Феномен опалесценції виникає в ріжучому краї, коли біле світло розділяється на два спектри: червоний (що поглинається) і синій (що відбивається). При відбитті призмами хвиль і червоного, і синього спектру виникає білий ефект. Зазвичай це відбувається по зовнішній грані ріжучого краю.
Жовтий або бурштиновий ефект гало. При певному розташуванні призм, коли поглинається тільки синій спектр світла, а червоний відбивається, видимим стає жовтий ефект гало, який називається феноменом контропалесценції. Оптично раціональні матеріали мають опалесцентні характеристики і здатні імітувати і незначний ефект блакитної опалесценції, і ефект гало. На жаль, на сьогодні стоматологічні матеріали не мають повною мірою властивостей відтворення цих феноменів настільки ж точно, як натуральна емаль, тому для створення ефекту гало необхідно використовувати невелику кількість певних опакових мас. Повний опис ефекту гало та інших характеристик детально викладено в книзі «Шари» («Layers»). Автор дякує докторові Девідові Клаффу за його унікальні знання.
Скол композитної реставрації нещодавно виконаного подовження ріжучого краю зуба, що стався, найімовірніше, через некоректну адгезивну техніку. Однією з найважливіших колірних характеристик зуба 11, які нам необхідно скопіювати, є ефект гало в ріжучому краї (повну процедуру підбору кольору буде подано на www.lablinemagazine.com).
Один з найважливіших етапів у реставраційній стоматології — ізоляція операційного поля. Вона має бути виконана акуратно, з точним накладенням рабердаму для уникнення підтікань і з досягненням максимального огляду зуба, що реставрується.
Поле ізольоване, і рабердам заправлено.
За допомогою диска середньої абразивності невидимі залишки композиту повністю видаляються, розколоті, без підтримки, призми згладжуються дуже обережно, щоб не пошкодити тверду емаль. Такі диски дуже ефективні при роботі з композитами і мають мінімальний вплив на емаль.
За допомогою абразивної гумової головки у формі конуса емаль полірується до ідеальної поверхні і тим самим готується до протравлювання. Протравлювання полірованої поверхні ефективніше, ніж поверхні з розколотими емалевими призмами і нерівностями.
Протравлювання емалі ортофосфорною кислотою упродовж 15 секунд.
Протравлювальний гель змивається упродовж 10 секунд, потім порожнина висушується непрямим потоком повітря, без дії безпосередньо на дентин.
Адгезивна підготовка: нанесення адгезиву, видалення розчинника і полімеризація упродовж 20 секунд.
Також наноситься другий шар адгезиву, але полімеризується 1 хвилину, для найліпшого утворення найважливішого гібридного шару.
Піднебінна стінка відновлена емалевою масою за допомогою піднебінного силіконового ключа, заздалегідь отриманого за мокап моделюванням безпосередньо в порожнині рота.
Після побудови піднебінної стінки може провадитися корекція за допомогою алмазного бору на невеликій швидкості без води. Для того, щоб отримати дуже точну форму, надзвичайно важливо не торкатися зуба. Не варто переживати через появу пилу – його можна буде легко видалити на наступному етапі.
ВАЖЛИВО:
Це головний прийом, який треба виконати!
За допомогою пензлика, змоченого в чистій композитній смолі (класичний адгезив — прим. перекладача), порожнина повністю покривається, і потім залишок смоли здувається потужним прямим потоком повітря. Тепер порожнина знову очищена.
Ефект гало імітується відтінком дентину, вибраним для усього зуба, ця маса найбільш підходить завдяки натуральній опаковості і світлопропускній здатності. Іншими словами, дентин використовуватиметься при побудові зуба в зоні, де емаль фізично дуже прозора, а оптично дуже опакова.
У цьому випадку невелика кількість внесеного композиту дентинного тіла має величезне значення. Дуже важливо не полімеризувати цей шар для виконання наступного кроку.
По незаполімеризованому композиту дентину проходять інструментом Місура уздовж усього краю для виявлення надлишків або недостатньої кількості маси дентину, при цьому залишаючи ідеальне місце для останнього шару емалі глибиною близько 0,5 мм. За допомогою такого інструменту можна нанести достатній об’єм дентину, а потім швидко і легко видалити надлишки.
Завершальний шар емалі вноситься і займає зону опалесценції.
Фінішна обробка поверхні багатогранним бором.
Полірування провадиться за допомогою гумових головок дрібної зернистості і щіток (Мічеріум, Італія) з алмазною пастою (Даймонд твіст, Прем’єр, США), і нарешті за допомогою щітки Астробраш (Івоклар, Ліхтенштейн) з водним зрошуванням.
Реставрація завершена, і після зняття рабердаму можна братися до оклюзійної перевірки.
Після зняття рабердаму і перевірки оклюзії знову був використаний Астробраш. Пацієнт призначений на повторний прийом через місяць.
Контроль через 1 місяць показав, що зуб уже регідратований і композит точно відповідає зовнішньому вигляду зуба.
Висновок
На цьому клінічному прикладі продемонстровано, як простою двошаровою технікою можна досягти поліхроматичного результату за допомогою лише двох відтінків навіть у такій складній структурі, як створення ефекту гало в ріжучому краю.
