Діагностика та профілактика лікарскої алергії у стоматологічних хворих

Широке впровадження в лікарську практику антибіотиків, гормонів, анестетиків, вітамінів та інших препаратів відкрило нову еру в боротьбі з хворобами людини, врятувало життя багатьом мільйонам хворих і поранених. Але відночас це породило й іншу проблему - проблему побічної дії усіх цих лікарських засобів на молодий організм. Серед шкідливих впливів найчастіше виникають і важко протікають алергічні реакції.

Згідно даних В03, в економічно розвинутих країнах частота алергічних реакцій коливається від 1% до 25% з загального числа хворих, які приймають лікарські препаpaти (2,4,5,6,8,9). R. Lyons, H.Balberor (13) Bідмічали лікарську лихоманку під час першого курсу лікування сульфатіазолом у 6% хворих, другого - у 36%, а третього - y 80%

Враховуючи сказане, а також те, що хворі пародонтитом лікуються курсами 2-4 рази на рік (3,5), а часто густo займаються і самолікуванням - проблема побічної дії лікарських препаратів і, зокрема, сенсибілізації організму досить актуальна. Тому надзвичайно важливо вчасно виявити і точно розпізнати який саме алерген викликав клінічні прояви алергії у хворого, а у осіб, котрі страждають захворюваннями пародонту, необхідно якомога раніше визначити наявність латентної сенсибілізації і її ступінь з метою попередження виникнення алергічної реакції на наступний лікарський препарат.

Мета дослідження - вивчити частоту і ступінь сенсибілізації у студентів і лікарів стоматологічного профілю м.Полтави, а також у хворих з патологією пародонту та слизової оболонки рота і на цій основі дати рекомендації з діагностики, лікування та профілактики алергічних реакцій.

Об'єкти і методи дослідження

В алергологічному кабінеті клініки кафедри терапевтичної стоматології і Полтавської обласної стоматологічної поліклініки обстежено 834 осіб в віці від 18 до 60 років. Серед них 428 хворих на пародонтит і стоматит, направлених лікувально-профілактичними закладами м.Полтави та Полтавської області на консультацію та лікування, 350 студентів стоматологічного факультету, 36 лікарів-стоматологів (терапевтів та хірургів) і 20 чоловік практично здорових людей (донорів).

Обстеження хворих, студентів, лікарів і людей контрольної групи проводилось за загальноприйнятою схемою. Поряд зі скаргами, анамнезом захворювання та життя, об'єктивними клініко-лабораторними дослідженнями, що пов'язано з основним стоматологічним захворюванням, досконало збирався алергічний анамнез, а також ставилися алергологічні проби з метою виявлення сенсибілізації організму до лікарських препаратів. Студентам і лікарям робились аплікаційні капельні нашкірні проби за Б.О.Симовим (9) до найбільш широко використовуваних в клінічній практиці препаратів: пеніціліну, стрептоміціну, тетрацикліну, левоміцетину, а також до новокаїну і анестезіну. Використовувались 1% розчини антибіотиків (на фізіологічному розчині, дистильованій воді), новокаїну та 1% суспензії анестезіну на персиковій олії. Контролем служили проби з фізіологічним розчином, дистильованою водою та персиковою олією. Оцінка інтенсивності алергічної реакції проводилась за загальною схемою і позначалась хрестиками +, +, ++, +++.

У хворих на пародонтит сенсибілізація визначалась in vitro до тих же препаратів за допомогою таких тестів: показника ушкодження нейтрофілів (10), реакції Уаньє (14) та базофільного теста Шеллі (15). У хворих на алергічні стоматити, що виникли в результаті реакції організму на лікарські препарати, на фонi пародонтиту або самостійно, в поєднанні з ураженнями шкіри, інтенсивність сенсибілізації визначалась тими ж тестами до передбачуваних лікарських препаратів, які можуть викликати алергічну реакцію

Результати досліджень опрацьовані статистично за методом В.С.Генеса(2). Хворі нa пародонтит та медикаметозні стоматити були взяті на диспансерне спостереження і лікування.

Результати дослідження та їх обговорення

1. У студентів і лікарів-стоматологів під час ретельного розпитування позитивний алергологічний анамнез виявлений у трьох (4+1%) студентів І курсу, у 4 (3+1%) студентів III курсу, у 3 (2+1%) студентів V курсу і у 16 (44+8%)лікарів-стоматологів

При латентній сенсибілізації організму до лікарських препаратів алергологічний анемнез, як відомо, має досить відносне діагностичне значення. Більш інформативними показниками є об'єктивні тести, серед яких важливе місце відводиться нашкірним пробам (4).

За допомогою нашкірних проб, латентна сенсибілізація до лікарських препаратів виявлена у 1 (1+1%) студента І курсу, у 3 (2+2%)-IIIкурсу і y 12 (9+2%) студентів V курсу стоматологічного факультету. Серед лікарів-стоматологів позитивна проба виявлена у 12 (33+8%) обстежених.

Таким чином, серед студентів V курсу стоматологічного факультету латентна сенсибілізація до досліджуваних лікарських засобів спостерігалась у 4,5 рази частіше, ніж у студентів ІІІ курсу і в 9 разів частіше, ніж у студентів І курсу. У лікарів-стоматологів частота сенсибілізації виявлялась у 3,5 разів частіше, аніж у студентів стоматологічного факультету V курсу. Ця різниця достовірна і досить суттєва.

Звертає на себе увагу й та обставина, що серед студентів і лікарів особи жіночої статі сенсибілізовані частіше, ніж чоловіки. Приміром, серед обстежених студентів і лікарів-стоматологів із 28 осіб з позитивними пробами було 22 (80+8%) жінок. Наші дані з цього питання узгоджуються з результатами досліджень (4,7), за якими було визначено, що алергія до лікарських засобів більше турбує жінок, особливо молодого та середнього віку. Можливо, це пов'язане з тим, що жінки саме такого віку широко користуються косметичними, хімічними засобами і, зрозуміло, частіше контактують з речовинами, багато котрих можуть володіти антигенними властивостями і викликати сенсибілізацію організму.

2. Хворих на пародонтит та стоматити, згідно даних алергологічного анамнезу та клінічної картини, можна було розподілити на три групи:

перша група — хворі на пародонтит, стоматити з негативним алергологічним анемнезом;
друга група — хворі на пародонтит, стоматити з позитивним алергологічним анамнезом або з наявністю супровідних алергічних захворювань (бронхіальна астма, епідермофітія та інші);
третя група — хворі, у яких поряд з патологією тканин пародонту клiнiчно виявлялись на слизовій оболонці порожнини рота симптоми медикаментозної алергії.

Результати досліджень наведені у таблиці

Таблиця 1 Частота та інтенсивність тестів ППН, Уаньє, Шеллі до лікарських препаратів у хворих на пародонтит, медикаментозні стоматити

Виходячи з даних таблиці, можна зробити висновок, що хворі на пародонтит часто знаходяться в латентній фазі сенсибілізації до раніше зостосованих препаратів при курсовому лікуванні. Частота та інтенсивність сенсибілізації корелює, алергологічним анамнезом та загальним статусом пацієнта. Так, хворі у яких пародонтит протікав на фоні позитивного алергологічного анамнезу і статусу (друга група), латентна фаза сенсибілізації виявлялась достовірно частіше, ніж у пацієнтів з негативним алергологічним анамнезом (перша група). Частіше і більш інтенсивніші показники сенсабілізації виявлялись у хворих на пародонтит з клінічними проявами алергічного медикаментозного стоматиту (третя група). При цьому сенсибілізація спостерігалась найчастіше до антибіотиків (54,5%), сульфаніламідів (18,6%) та анастетиків (15,4%) і значно рідше (11,5%) до інших лікарських препаратів. Таким чином, виявлена пряма залежність частоти сенсибілізації до тих лікарських препаратів, які найбільш часто використовуються в загальноклінічній та стоматологічній практиці.

Однак при цьому необхідно визначити, що у 9% хворих III групи алергічні проби - in vitro виявились негативними, що, мабуть, пов’язано з недостатньо точно підібраним антигеном. Поряд з цим у 14% хворих першої групи проби in vitro виявились слабкопозитивними при негативному, зі слів хворого, алергологічному анамнезі. Це можна пояснити тим, що хворі на пародонтит не надають значення таким слабко вираженим ознакам, як гіперімія та печіння слизових оболонок ясен, рота, тимчасово виникаючих після полоскання, аплікації чи гігієнічної їч обробки лікарськими препаратами. А відбувається таке, певне, тому, що ці ознаки не є специфічними. Особливої уваги, на наш погляд, заслуговують ті обставини, що у хворих на пародонтит та алергічний лікарський стоматит (III група), а також у хворих на пародонтит з позитивним алергологічним анамнезом або статусом, значно збільшується частота виявлення сенсибілізації до 3 лікарських препаратів (33 і 22% відповідно), тобто поліалергія. З цієї причини у всіх хворих з запальними захворюваннями пародонту, слід ретельно збирати алергологічний анамнез, а при підозрі на наявність слабовиражених симптомів реакції алергічного характера, ставити нашкірні аплікаційні проби або проби in vitro до передбачуваних алергенів. У тих випадках, коли на основі клінічних проявів можливо припустити алергологічний медикаментозний стоматит, необхідно: уточнити, проаналізувати та синтезувати дані алергологічного анамнезу, місцевих та загальних клінічних симптомів у динаміці. Потім зіставити їх з результатами цитограми осередка ураження та показниками не менш як двох алергологічних проб. Це дозволить цілком імовірно, а часто і досить точно поставити діагноз алергічного медикаментозного стоматиту, викликаного конкретним алергеном й відтак призначити найбільш раціональне комплексне лікування хворого з урахуванням ступеня тяжкості пародонтиту та фази сенсибілізації і уникнути призначення препарата - алергена

Усі хворі на пародонтит та медикаментозні стоматити були взяті на диспансерний облік, лікування і динамічне спостереження.

Лікування хворих на пародонтит та медикаментозний стоматит включало:

  • припинення доступу в організм лікарського препарату, який виявився вирішальним фактором;
  • при місцевому застосуванні лікарського препарату (мазь, аплікація та ін.) його нейтралізація ванночками на 35 хв, розчином адреналіну (1 мл 0,1% розчину + 2 мл. 2% розчину новокаїну на 100,0 дистильованої води) або ж розчинення шляхом призначення частого полоскання порожнини рота розчином соди (05-1%), марганцево-кислого калію (1:2000-3000) або звичайною водою з-під крану;
  • у випадках, коли алергічний стоматит виникає у разі ін'єкції лікарського препарату під слизову оболонку, в потрібне місце необхідно негайно ввести 0,5 мл - 0,1% розчину адреналіну;
  • призначення гіпосенсибілізуючих засобів (дімедролу, діпразіну, діазоліну) внутрішньо або гістоглобіну підшкіру (за загальноприйнятою схемою), а також рекомендуються ванночки на 5-10 хв. з розчину цитралу (1:100,0), лактату або хлоридукальцію (5%), дімедролу (0,05 на 1000 води);
  • для місцевої обробки ділянки ураження накладають мазі з каланхоє, а також гідрокортизонову, фторокорт, синалар, лоринден та iншi;
  • з метою більш швидкого загоювання ерозій призначають кератопластичні засоби - каротолін, масло шипшини, вінілін та інші;
  • обов'язкове усунення стоматогенних хронічних вогнищ хроніосепсису, хроніоінтоксікації та сенсибілізації (хронічних періодонтитів, патологічних зубо-ясенних кишень та ін.) за допомогою медикаментозних засобів та хірургічних способів;
  • у тому разі, коли стоматит чи пародонтит виник на фонi загальних захворювань (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, цукрового діабету та ін.), лікування хворих проводиться спільно з відповідним спеціалістом.

Профілактика

3 метою профілактики алергічних ускладнень від лікарської терапії необхідно:

  • Ретельно збирати алергологічний анамнез, а при наявності ступеня ризику алергічної реакції ставити алергологічні проби in vivo, або in vitro в залежності від стану організму.
  • Призначати лікарські препарати для профілактики і лікування захворювань за суворими показаннями з урахуванням чутливості мікрофлори і алергічної реактивності організму, уникаючи поліпрограмазії
  • Суворо дотримуватись правил зберігання (у флаконах з притертою пробкою) і використання (уникати контакту зі шкірою і невиправданого розпорошування) лікарських препаратів.
  • Після ін'єкції лікарських препаратів, хворого з позитивним алергологічним анамнезом, потрібно залишити на пів години під наглядом медичного працівника.
  • Прогностичними тестами можливого розвитку алергічної реакції є позитивний алергологічний анамнез, чітко виражена еозінофілія в периферічній крові, а також в ділянці ураження, наявність очагової хроніоінфекції в порожнині рота, а також загальних захворювань алергічної етіології (бронхіальна астма, ревматоїдні захворюваннята ін.), тривалий контакт з хімічними речовинами.
  • Активно проводити санітарно-просвітницьку роботу серед населення про шкідливість самолікування і можливості розвитку побічних реакцій.
  • Включити у звітну документацію стоматологічних лікувально-профілактичних установ, кабінетів відомості про шкідливі реакції організму на лікарські засоби незалежно від ступеня їх важкості.
  • Враховуючи значний процент людей (хворих і здорових), які знаходяться в стані латентної сенсибілізації, а також вирішальне значення для вияснення антигена при клінічно виражених алергічних реакціях, необхідне створення алергологічних кабінетів при обласних, міських стоматологічних поліклініках, а також при ЦРЛ.

Аналіз та синтез проведених досліджень дозволяє зробити такі висновки:

  1. Студенти та лікарі стоматологічного спрямування знаходяться в стані латентної сенсибілізації до лікарських препаратів. Частота їх сенсибілізації знаходиться в безпосередній залежності від стажу навчання та праці.
  2. Хворі на пародонтит знаходяться в стані латентної сенсибілізації до лікарських препаратів, які найбільш широко використовуються в загальноклінічній та стоматологічній практиці: антибіотиків, сульфаніламідів і анестетиків. Частота та інтенсивність сенсибілізації. залежать від стану анамнезу (негативний або позитивний), ступеня важкості пародонтиту з клінічними проявами медикаментозної алергії.
  3. З метою профілактики розвитку клiнiчно виражених алергічних реакцій, перед призначенням курсового лікування хворих на пародонтит, поряд з ретельним збиранням та аналізом алергологічного анамнезу, ступеня важкості і перебігу захворювання, необхідно зробити алергологічні проби in vivo або in vitro до лікарських препаратів, які передбачається застосовувати.

Література

  1. Белоусов Е.В., Макеев В.С., Лепихин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия. Руководство для врачей. М. Универсум, 1993.- с.63-65.
  2. Генес В.С. Некоторые простые методы кибернетической обработки данных диагностических и физиологических исследований. Изд."Наука".-М.- 1967.- С. 134-140.
  3. Данилевский Н.Ф., Вишняк Г.Н. Грохольский А.П. и др. Комплексное лечение больных пародонтитом (методические рекомендации).-Киев-1978-30 с.
  4. Купчинскас Ю.К. //Клиника и иммунология аутоаллергических заболеваний и лекарственной аллергии.- М.1963- C73-77.
  5. Максименко П.Т., Коздоба А.А. //Диагностика и принципы лечения лекарственной аллергии в стоматологической практике (методические рекомендации).- Киев-1977-25 с.
  6. Планельес Ч., Харитонова А. //Побочные явления при антибиотикотерапии бактериальных инфекций.- М.- 1960C. 217-238.
  7. Пухлик Б.М. Лекарственная аллергия // Здоров’я - Киев1989-96c.
  8. Северова Е.Я. // Лекарственная непереносимость.- М.Медицина - 1977 - С. 8-33
  9. Сомов Б.А. Аллергические методы исследования в дерматологии. В кн., Современная практическая аллергология под ред.А.Д. Адо- М.- 1963.- С. 127-132.
  10. Фрадкин ВА. Аллергoдиагностика. М. Медицина, 1975, с.27.
  11. Чекман И.С. // Осложнения фармакотерапии - Здоров’я - Киев.- 1980.- С.10-20.
  12. Шугарл, Баноций, Шаллаик // заболевания полости рта- Будапешт- 1980.- С. 132-135.
  13. Lyons R, a Balberor H. Febrile reactions accompanied the administration of sulfathiazole.J. Amer. Medi. Assoc. 1992, 118,955.
  14. Hoigne R., Grossmann W., Storck H. Neue serologische methodede zum Nachweis von Sensibiliserungen auf Allergene Methodik und erste klinische Erfahlung. Schweiz. Med. Wschr, 1955, 85,24 578-586.
  15. Shelley W. Indirect basophill degranulation test for allergy to penicillin and other drugs.--J. Allergy", 1963, V34. N4. p59.

Резюме

Представлені результати клініко-лабораторного алергологічного дослідження 438 хворих на пародонтит, в тому числі - 150 хворих на пародонтит і медикаментозний алергічний стоматит, 350 студентів і 36 лікарів стоматологічного профілю. Виявлені певні закономірності: чим старший курс (у студентів) і чим більший стаж роботи (у лікарів) - тим частіше виявлялася латентна сенсибілізація, головним чином, до антибіотиків і анестетиків. Частотa, інтенсивність і полівалентність сенсибілізації достовірно зростали у хворих на пародонтит з позитивним алергологічним анамнезом, а особливо у тих, хто мав абсцедируючу форму пародонтиту і медикаментозний стоматит. Розроблені рекомендації з профілактики і лікування ускладнень медикаментозної терапії алергічного генезу.

Диагностика и профилактика лекарственной аллергии у стоматологических больных

Представлены результаты клинико-лабораторного аллергологического обследования 438 больных пародонтитом, в том числе - 150 больных пародонтитом и медикаментозным аллергическим стоматитом, 350 студентов и 36 врачей стоматологического профиля. Выявлены определенные закономерности: чем старше курс (у студентов) и чем больше стаж работы (у врачей) — тем чаще наблюдалась латентная сенсибилизация, главным образом, к антибиотикам и анасептикам. Частота, интенсивность и поливалентность сенсибилизации достоверно возрастали у больных пародонтитом с положительным аллергологическим анамнезом, а особенно утех, кто имел абсцедирующую форму пародонтита и медикаментозный стоматит. Разработаны рекомендации по профилактике и лечению осложнений медикаментозной терапии аллергического генеза.

The diagnostics and prophylaxis of drug allergy in patients with dental diseases Summary

The results of the clinico-laboratory allergological investigation of 438 patients with parodontitis including 150 patients with parodontitis and allergic drugstomatitis as well as 350 students and 36 dentists are presented in the work. Certain regularities were found: the more senior the students are and the longer the doctor's record of service is the more frequent is their latent sensibilization to drugs, antibiotics and anasthetics being the main ones of them. The frequency, intensity and polyvalency of the sensibilization were growing reliably in patients with parodontitis having a positive allergological anamnesis and especially with those having an abscess form of parodontitis and drug stomatitis. The recommendations concerning the prophylaxis and treatment of drug therapy complications of allergic genesis are given in the article.