Конструювання адгезивних протезів із фотополімерних композицій

Дрібні дефекти зубних рядів в 1-2 зуби, традиційно змінюють різноманітними конструкціями мостовидних протезів. Аналізуючи дані літератури і результати клінічних спостережень, ми зробили висновок, що всі відомі конструкції мостовидних протезів мають певні недоліки. В деяких випадках — це недовговічність і низька естетичність, в інших - складна технологія, значне препарування та висока вартість.

Але на сьогоднішній день в стоматології вже з'явилися нові композиційні матеріали, що поєднують в собі кращі якості і відрізняються відносно простою технологією та доступною ціною. Композиційні матеріали являють собою речовини, котрі складаються із органічної матриці, неорганічного наповнювача та проміжного зв'язуючого шару.

На підставі порівнювального вивчення фізико-механічних властивостей різноманітних матеріалів (разом з Київським науково-досліднимi нститутом хімії поверхні АН України), ми знайшли можливим застосовувати фотополімерні композиції для виготовлення адгезивних мостовидних протезів (АМП). АМП— це незнімний протез, що складається із опорної та проміжної частин і котрий фіксується на зуби композиційним матеріалом.

За даними ряду дослідників (1,2,3,4,), рекомендовано:

  • молодим особам до 25-30 років, яким традиційні мостовидні протези не показано в зв'язку з великим розміром порожнини зуба, малої висоти коронки;
  • хворим за станом здоров'я (інфаркт міокарда, психічні порушення та ін.), коли потрібно усунути стресову ситуацію за рахунок зменшення перебування в кріслі у лікаря і консервативного підходу до протезування;
  • особам, які планують дальше протезування традиційними незнімними протезами, для котрих АМП — тимчасовий протез,
  • хворим з низькою гігієною порожнини рота і підвищеною схильністю до захворювань крайового пародонту.

Окрім того, з урахуванням стану порожнини рота, адгезивні протези показані:

  • як мостовидні протези, що замінюють невеликі, в 1-2 зуби, дефекти в передньому і бокових ділянках зубного ряду;
  • як безпосередні протези;
  • як шини, що фіксують зуби після їх ортодонтичного лікування;
  • у вигляді незнімних шин при захворюванні крайового пародонту,
  • як вестибулярні пластинки при кольорових дефектах емалі передніх зубів.

Протипоказанням до застосування АМП є: патологічне стирання, глибокий прикус, дефекти зубних рядів в 3 i більше зубів, бруксизм, шкідливі звички. АМП відрізняються простотою виготовлення, високим естетичним ефектом, скороченням кількості відвідувань.

Адгезивні протези мають piзнoмaнiтнi конструктивні особливості, одначе основними їх складовими є опорна та проміжна частини. Опорна частина являє собою накладку, що охоплює язикову, контактну частини та частку вестибулярної поверхні зуба. Накладку, що охоплює зуб, треба прилаштувати так, щоб створити єдиний шлях введення АМП і попередити його зміщення в мезіодистальному і вестибулярно-оральному напрямках, зводячи до мінімуму можливість скидання. Охоплююча накладка повинна покривати максимальну площу язиковоконтактної поверхні зуба в залежності від характеру змикання зубів і не доходити до ясен на 1 мм. Ступінь поширення охоплюючої частини на вестибулярну поверхню зуба диктується способом введення АМП та естетикою. Оклюзійна накладка попереджує неповне накладання АМП під час перевірки і фіксації. Вона також розподіляє жувальне навантаження на опорний зуб через прямий контакт з його твердими тканинами.

Фізико-механічні властивості таких конструкцій саме і визначаються співвідношенням площоклюзійних накладок і жувальної поверхні штучних зубів. Чим більша робоча поверхня — тим більша площа кламера.

Математичне моделювання умов в порожнині рота дозволяє одержати комп'ютерну характеристику опорної та утримуючої частини кламера, розрахувати їх мінімальні розміри. В комп'ютерну програму закладені відомості про площу жувальної поверхні різних зубів, витривалість пародонта, фізико-механічні властивості матеріалів, що використовуються та інші параметри.

Це визначає тактику лікаря в процесі підготовки опорних зубів. І все ж, головним недоліком АМП є їхня ненадійність фіксації. Розцементуванню конструкцій сприяють пружні сили, що виникають в матеріалів процесі використання, а також відсутність надійних цементів для фіксації. Значно поліпшити фіксацію дозволяють додаткові ретенційні пункти, створювані за допомогою стандартних парапульпарних штифтів.

Парапульпарний штифт являє собою конструкцію, яка складається із занурювальної частини зі спіралевидною різьбою та головки з насічками. Для установки штифта розроблений спеціальний ріжучий інструмент, який дозволяє досить швидко і надійно підготувати ложе для занурювальної частини. Перед закріпленням штифта, його спіраль обволочується композитом і угвинчується в підготовлений канал, довжина котрого складає не менше 2 мм.

Головка штифта є надійним ретенційним пунктом для фіксації готового адгезивного протезу. Під нашим спостереженням в клініці ортопедичної стоматології було 97 пацієнтів, яким було виготовлено 155 адгезивних протезів. Результати протезування вивчені в строки від 1 тижня до 3 років. При цьому 19 протезів розцементувалися і були зафіксовані вдруге. У 9 пацієнтів стався відлом охоплюючої частини опорноутримуючого кламера. Аналіз поломок свідчить про те, що плечі опорноутримуючих кламерів не відповідали математичним розрахункам. Після усунення причин поломок, були виготовленінові АМП. Проведені дослідження дозволяють розширити показання до застосування адгезивних мостовидних протезів.

Література:

  1. Гумецкий РА. Возможности применения удаленных коронок естественных зубов в некоторых случаях ортопедического лечения//Стоматология - 1984.-Т. 63. -N3. -С.67-69.
  2. Гумецкий Р.А., Завадка А.Е., Лобач О.А. Опыт применения адгезивных мостовидных протезов //Стоматология - 1986. - Т. 66.-N5.-C57-59.
  3. Щербаков А.С., Петрикас О.А. Протезирование при частичной потере зубов адгезивными протезами//МРЖ.-1988. - N11. - C.17-20.
  4. Вush М. В каких условиях мостовидный протез Маryland является альтернативой?//Dent Zaher - 1984. -N10. -32 с.

Резюме

Адгезивні мостовидні протези значно зменшують шкідливий вплив препарування, відрізняються високим косметичним ефектом, повноцінні в функціональному відношенні Впровадження в стоматологічну практику фотозатвердіваючих композитів дозволяє розширити показання до їх виготовлення. Головний недолік подібних конструкцій, тобто їх ненадійна фіксація, усувається введенням додаткових ретенційних пристосувань у вигляді стандартних парапульпарних штифтів. Математичне моделювання дає можливість розширити величину опорної частини протеза і не допустити його поломку.

Конструирование адгезивных протезов из фотополимерных композиций

Адгезивные мостовидные протезы значительно уменьшают вредное воздействие препарирования, отличаются высоким косметическим эффектом, полноценны в функциональном отношении. Внедрение в стоматологическую практику фотоотверждаемых композитов позволяет разширить показания к их изготовлению. Основной недостаток подобных конструкций, а именно ненадежная фиксация, устраняется введением дополнительных ретенционных приспособлений в виде стандартных парапульпарных штифтов. Математическое моделирование дает возможность расширить величину опорной части протеза и предотвратить его поломку.

Adhesive prostheses construction of photopolymer compositions Summary

Adhesive bridge prostheses greatly decrease the harmful influence of the preparation, are of high cosmetic effect and of full functional value. The photocomposite introduction in dental practice makes it possible to enlarge the indications to their producing. The main drawback of such constructions—their unreliable fixation—is eliminated by the introducing of additional retention devices, they being in the form of standard parapulpal pins. The mathematic modelling gives an opportunity to enlarge the value of the bridge retention and to prevent the breakage of the prosthesis.

Л. П. Левицька,
Українська медична стоматологічна академія,
кафедра ортопедичної стоматології