Психологічна діагностика та корекція невротичних шкідливих звичок у дітей із зубощелепними аномаліями

Дитячі шкідливі звички є однією з найбільш частих причин виникнення зубощелепних аномалій (3,6,9,10). Без усунення шкідливої звички, як етіологічного фактору, в процесі корекції патології, усі методи ортодонтичного лікування аномалій є не досить ефективними, призводять до рецидиву патології, яка різко збільшується з віком обо зовсім не піддається лікуванню. В зв'язку з цим борьтьба зі шкідливими звичками є актуальною проблемою в таких розділах медицини, як ортодонтія, стоматологія дитячого віку та педіатрія.

Шкідливі звички смоктання губ, пальців, язика, щік та інших предметів найчастіше зустрічаються у дітей дошкільного віку. Боротьба зі шкідливими звичками у дітей, як невротичними звичними діями, ведеться в ортодонтії переважно за допомогою апаратних методів. Для цього використовують спеціалізовані ортодонтичні конструкції (пластмасові запори для язика, пластинки з петлями Рудольфа, губні та щічні пелoти у різних апаратах, лікотні манжети з тканини, пластмаси та інше). Вдома для боротьби зі смоктанням пальців можуть знадобитися навіть перець та гірчиця. Окрім того, лікарі-ортодонти проводять метод бесіди з дитиною та її батьками, навчають основам ортодонтичних знань медичний та педагогічний персонал в організованих дитячих закладах. А в останні роки в ортодонтії стали застосовувати гіпнотерапію.

Матеріал та методи дослідження

Для вияснення причин виникнення шкідливих дитячих звичок смоктання та вибору вірної стратегії в боротьбі з ними, ми провелис томатологічне та медико-психологічне обстеження 18 дітей 4-5 років. В попередніх обстеженнях ми виявили тісний етіопатогенетичний зв'язок між прогнатичним прикусом та шкідливою звичкою смоктання. В цій роботі психодіагностичні методики були застосовані для дітей з такими патологічними видами прикусу, як прогнатичний дистальний та прогнатичний нейтральний разом із шкідливою звичкою смоктання.

Оцінка стоматологічного статусу була занесена до медичної картки. Лишеві ознаки патології описувались адекватно внутрішньоротовим змінам, відмічалась симетричність обличчя, його пропорційність, глибина складок на обличчі, особливість зтулення губ, функція крутового м'яза рота та коло ротової групи м'язів.

Проводилась характеристика прикусу у трьох сагітальній, взаємоперпендикулярних плошинах: вертикальній та трансверзальній. Завершувався опис статусу порожнини рота характеристикою форми зубних дуг, положенням окремих зубів, прикріпленням вуздечок та бокових тяжів, глибиною присінку рота. Виміри контрольно-діагностичних моделей проводили методом Pont, Коtkhaus, трьохдименсійним методом.

Оцінка вимірів КДМ, висновки суміжних спеціалістів та дані рентгенологічного обстеження занесені до індивідуальної картки ортодонтичного хворого.

Для вияснення істиних мотивів шкідливих дитячих звичок ми уточнювали склад родини, рівень освіти батьків, психологічний клімат та стиль виховання в родині, особливості психічного розвитку дитини.

Медико-психологічне обстеження проведено за допомогою таких методик, як "Дитячий Векслер", КТВ (Кольоровий тест відносин), "Малюнок родини" (А.А. Бодалев, В.В. Столин, 1987), "Самооцінка" (модифікація Дембо-Рубінштейн, 1976), "Опитувальник для батьків" (ЕГ. Ейдеміллер, В.В.Юстицький, 1990).

Дані психодіагностичних проекційних методик занесені до карти психологічного обстеження, яку ми розробили

Результати дослідження

На діагностичному етапі обстеження у частини дітей відмічалося зниження рівня психологічного розвитку. В інших дітей є невелике зниження окремих психічних процесів: пам'ять, увага, працездатність. Аналіз карти психологічного обстеження дозволив разподілити всіх дітей з шкідливою звичкою смоктання на дві групи А та Б. Цей розподіл проведено з урахуванням різних причинних факторів виникнення шкідливої звички.

До групи А входило 8 дітей зі зниженим рівнем психічного розвитку. До групи Б відносилось 10 дітей з достатнім рівнем інтелектуального розвитку. Однак, на їхнє самопочуття суттєво впливають стресогенні ситуації в мікросоціальному оточенні. Це знайшло відображення, наприклад, в “Малюнкуродини Оленки С.

На малюнку зображені батько і мати, себе дівчинка не намалювала. Це свідчить про почуття самотності, відокремленості відсвоєї сім'ї, яке відчуває дитина.

Виходячи з особливостей фрустрації, виділені дві підгрупи: Б1 та Б2. До підгрупи Б1 ввійшло 4 дитини, в сім'ях яких відзначається конфліктна ситуація в родині, погані соціально-побутові умови, фактичне або намічене розлучення батьків. В усіх дітей групи Б виявлении неправильний тип сімейного виховання. В сім'ях, де переважає виховання за типом потуральної гіперпрoтeкцiї, на перший план виступає перебільшене емоційне значення матері, домінантність її ролі в житті сім'ї, контролюючі функції батька. Це також проявилося в малюнку Олени С.: порушені пропорції зображених людей, відсутність рук в образі батька, прикрашення образу матері та інше. Конкурентні відносини зі старшими братами та сестрами, наявність сумісно проживаючих інших родичів формують у дітей в таких сім'ях демонстративні риси характеру. Для сімей за типом виховання "домінуюча гіперпрoтeкцiя" характерним є зниження участі дорослих в житті та інтересах дитини. У дітей в таких сім'ях формуються психастенічні риси характеру. Згідно висновків, одержаних за допомогою "Опитувальника для батьків", виявилось, що для усіх матерів в цих родинах виховання дитини є однією з центральних функцій життя. Це проявляється в збільшеному контролі за дитиною, амбівалентністю заборон і покарань, безпринципністю у вихованні. Потуральна гіперпротекція обумовлена виховательською невпевненістю батьків у 7 випадках та в одному випадку — фобією втрати дитини. Домінуюча гіперпротекція обумовлена розширенням батьківських почуттів та перевагою в дитині дитячих якостей.

Ці типи неправильного виховання сприяють формуванню таких рис характеру у дітей як: нестійкість самооцінки, незрілість особистості, егоцентризм, підвищений рівень вимог та зниження самостійності.

Таким чином, однією з головних причин виникнення шкідливих звичок у дітей групи Б можна вважати невротичний компонент. Для дітей групи А ведучим фактором є резідуально-органічні причини. Для обох груп рекомендується корекція. Для дітей групи А необхідна консультація невропатолога та психіатра з тим, щоби урахувати їхні рекомендації при ортодонтичному лікуванні. Ми провели психологічну корекцію з дітьми групи Б. Використовувались ігрові прийоми, малюнкові методики, елементи аутогенного тренування та музикотерапії, рольова соціометрія.

З усіма дітьми був проведений цикл психокорекційних занять (15), які проходили протягом трьох місяців, 1-2 рази на тиждень. Використовувались вправи, що запровадили А. Співаковська, (1980), А.С. Захаров (1989), М.А. Чистякова (1990).

Дитячі групи формувались за типом постійного членства. Метою занять для всіх дітей було:

  1. навчання прийомам релаксації та саморегуляції
  2. підвищення адаптивних навичок;
  3. гармонізація внутрішнього психологічного стану.

Були виділені також окремі особисті проблеми у кожної дитини. Тому кожна вправа і заняття в цілому будувались з урахуванням розвитку когнітивних процесів кожної дитини, таких її рис характеру, як емпатія, уміння співчувати, уміння ставити себе на місце іншого, навички колективної взаємодії. 3 другого боку, діти вчились долати свої негативні риси: демонстративність, егоцентризм, емоційновольову підвищеність, нестійкість, підвищену тривожність, жахи. Для деяких дітей ми впроваджували вправи з розвитку окремих пізнавальних процесів інтелекту: пам'яті, уваги, розумової працездатності, сенсомоторики. Після закінчення курсу психокорекції для закріплення надбаних навичок батькам було рекомендовано разом з дітьми проводити протягом місяця щоденно, перед нічним сном, комплекс вправ для аутогенного тренування.

Через три місяці після циклу занять було проведено повторне діагностичне обстеження тих же дітей, а також батьків та вихователів дитячого садка (опитування).

Висновки

Результати показали, що у всіх дітей з'явилася тенденція до суттєвого поліпшення психологічного стану, знизилось суб'єктивне значення психотравмуючих факторів (методика "Дитячий Розенцвейг"). Проводячи якісний аналіз малюнків дітей, ми побачили, що малюнки стали більш панорамнішими, яскравішими, зменшилась егоцентрична орієнтація, інші члени родини на картинах набувають вагомішого змісту.

Діти, у яких раніше відзначалась висока сензитивність, лабільність емоційно-вольових процесів, зацикленість на негативних турботах, підвищена тривожність, — відмічалось зниження плаксивості, вередливості, більша стійкість настрою та дієздатності, поліпшились комунікативні навички в групі дитсадка та вдома.

Значна гармонізація особистості дитини призвела до усунення у більшості дітей шкідливої звички смоктання. Це підтверджується покращенням стану прикусу, зменшенням протрузії верхніх фронтальних зубів, нормалізації оклюзії зубних рядів.

Література:

  1. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. М.: Медицина, 1987.
  2. Захаров А.И.Неврозы у детей. Л.: Медицина, 1989
  3. Окушко В.П. Аномалии зубочелюстной системы, связанные с вредными привычками и их лечение М.: Медицина, 1975-158с.
  4. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и применения их в клинике. М. Медицина, 1970.
  5. Спиваковская А.С. Нарушение игровой деятельности. М.: МДУ, 1980.
  6. Хорошилкина Ф.Я, Малыгин Ю.M., Агаджанян С.Х. "Профилактика зубочелюстных аномалий". Ереван, "Луис, 1986.
  7. Чистякова М.А. Психогимнастика. М.: Просвещение, 1989.
  8. Эйдемиллер, Є.Г. Юстицкий В.В. Семеиная психотерапия Л: Медицина, 1990.
  9. Adair SM, Milano M, Dushku LC. Evaluation effects of orthodontic pacifiers on the primary lentitions. Medical College of Horgia Augusta Pediatr. Dent, 1992, January-February, 14(1): 13-8.
  10. Weinreich A. Kieferorthopadische Prophylaxe II: Lippendysfunktionen. Mundatmuny, Was tun? Poliklinik für Kieferorthopadie der Universitat Ulm Phillip-e-Restaurative - Lahnmed. 1991, May, 8 (3), 149-54.

Резюме

Боротьба з дитячими шкідливими звичками смоктання - важлива проблема в ортодонтії. Проведено стоматологічне та медико-психологічне обстеження дітей 4-5 років з прогнатичним прикусом та шкідливими звичками смоктання Частково у дітей знайдено зниження рівня психологічного розвитку (органічні причини). Для них необхідна консультація дитячого неврапатолога та психіатра з тим, щоб урахувати їхні рекомендації в ортодонтичному лікуванні. В інших - невелике зниження окремих прихічних процесів: памьять, увага, працездатність, - що співпадає з невростичними компонентами. Цикл психокорректируемых занятий методом ощутимой гармонизации личности способствовал устранению у большинства детей вредных привычек сосания, что привело к улучшению состояния прикуса.

Психологическая диагностика и коррекция невротических вредных привычеку детей с зубочелюстными аномалиями

Борьба с детскими вредными привычками сосания — важная проблема в ортодонтии. Проведено стоматологическое и медико-психологическое обследование детей 4-5 лет с прогнатическим прикусом и вредными привычками сосания

Частично у детей найдено снижение уровня психологического развития (органические причины). Для них необходима консультация детского невропатолога и психиатра с тем, чтобы ортодонтическое лечение проводить с учетом этих рекомендаций. В такой категории детей наблюдается небольшое снижение отдельных психических процессов. памятъ, внимание, трудоспособность, - которые совпадают с невротическими компонентами..

Цикл психокорекційних занять шляхом значної гармонізації особистості сприяв усуненню у більшості дітей шкідливої звички смоктання, що призвело до покращення стану прикусу.

The psychological diagnostics and correction of neurotic harmful habits in children with teeth-jaw anomalies

Summary

One of the main problems of orthodontia is the fight against the child's harmful habit of sucking. Dental and medicopsychological examination of children aged 4-5 having a prognaticbite and a harmful habit of sucking was carried out Partially the children have the decreased level of the psychological development (organic reasons). They need a consultation of adhildren's neurologistanda psychiatrist. So the orthodontictreatmentshould take into account the recommendations of these specialists. This category of children also have some decrease of mental processes; memory, attention, working abilities, all these coinciding with neurotic components. The cycle of psychocorrective studies using the methodofperson's perceptible harmonization made it possible to remove the harmful habits in the majority of children, so that to improve the state of bite.

В.Д. Куроєдова, К.В. Сєдих,
Українська медична стоматологічна академія,
кафедра ортопедичноїс томатології з курсом ортодонтії для вдосконалення лікарів факультету післядипломної підготовки