Закрита механічна травма привушних залоз та її лікування

Останніми роками збільшується кількість осіб з травмами щелепно-лицьової ділянки (10). При цих травмах страждають не лише кісткові структури і прилягаючі до них м'які тканини, а й слинні залози. Проте закриті пошкодження слинних залоз залишаються поза увагою практичних лікарів. Як правило, комплекс лікувальних заходів завжди спрямований на ліквідацію основного захворювання переломів кісток лицьового скелету. А тому й досі в науковій літературі не знайшло місця відображення морфофункціонального стану слинних залоз при їх закритій механічній травмі і засобів впливу, спрямованих на відновлення виникаючих yних розладів (489).

У зв'язку з цим, метою нашої роботи стало вивчення функціонального і рентгеноанатомічного статусу привушних слинних залоз при їх закритій механічній травмі та шляхи корекції наявних порушень.

Матеріал та методи дослідження

Обстежено 49 хворих чоловічої статі віком від 17 до 33 років, які мали травматичний перелом нижньої щелепи у ділянці кута і гілки та закриту травму привушних залоз (ПВЗ) середнього ступеня важкості. Хворі були розділені на 2 групи: перша — контрольна, що складалася з 24 осіб, яким призначався традиційний комплекс лікування переломів кісток лицьового скелету (ортопедично-хірургічне: репозиція, фіксація уламків, видалення зуба з лінії перелому, двощелепне шинування; медикаментозне — антибактеріальні, гіпосенсибілізуючі, стимулюючі препарати, а також фізіотерапевтичні процедури), друга — 25 хворих, які поряд з традиційним лікуванням одержували додатково розроблений нами спеціалізований комплекс заходів: бужирування вивідного протоку привушної залози, її пальцевий масаж, електрофорез 5% розчином аскорбінової кислоти, внутрішньо — препарати анти-оксидантної дії (аскорутін по 2 драже 3 рази на добу; 5% масляний розчин токоферолуацетат 100 мг на добу, метіонін по 0,5 три рази на добу) протягом 2-3 тижнів, місцево — полоскання рота розчинами слабких кислот (яблучної, лимонної).

До інтактної групи ввійшли 23 добровольці чоловічої статі віком 19-29 років.

Усі 72 обстежених не мали супутніх загальних соматичних захворювань, у тому числі захворювань слинних залоз.

Для спостереження за хворими використовувались загальні, часткові і спеціальні методи дослідження з першого дня їх перебування в клініці та протягом місяця (на 3-7, 14,21-30 дні спостереження).

Часткові дослідження включали сiалометрію за допомогою металічних канюль (1), цитологічне вивчення мазків секрету травмованих ПВ3 (12), сіалографію (11); спеціальні — дослідження у секреті ПВЗ вмісту натрію і калію (за допомогою полуменевого фотометра) (9), ТБК-активних продуктів, їх приріст через 1,5 години інкубації (МДА) у прооксидантному буферному розчині (5), активності супероксиддисмутази (СОД) (3), каталази (2), лізоциму (6). Статистична обробка одержаних результатів проводилась за Фішером-Стьюдентом.

Результати дослідження та їх обговорення

Секреторна функція ушкоджених ПВ3 у контрольній групі хворих на 3-7 день після травми складала 0,2 + 0,03 мл за 10 хвилин дослідження, на 14 день — 0,3 + 0,02 мл, на 21-30 день — 0.5 + 0,03 мл. Секрет був білуватого кольору, опалесцюював, мав підвищену в'язкість.

Мікроскопічно, на 3-7 день після травми, у секреті травмованої ПВ3 виявились ділянки щільної оксифільної субстанції (що свідчить про затримку виведення і згущення секрету), велика кількість лусочок і клітин плоского епітелію, одиничні клітини циліндричного епітелію, численна кокова і мікрококова флора. Протягом 2-х наступних тижнів спостереження клітинний склад секрету травмованих ПВЗ ненормалізувався.

На 3-7 день, після травми ПВЗ, у її секреті спостерігалося достовірне підвищення вмісту ТБК-активних продуктів до і після 1,5-годинної інкубації, пік якого припадав на 14 день спостереження. На 21-30 день рівень ТБК-активних продуктів знижувався і досягав значень 3-7 дня, залишаючись достовірно вище норми. Приріст вмісту малонового диальдегіду (МДА), який розпочався на 3-7 день, продовжував збільшуватися на 14 день і досягав найбільш високих величин на 21-30 день після травми ПВ3. Активність СОД і каталази у секреті ушкоджених ПB3 достовірно знижувалась після травми, досягаючи найнижчих величин на 21-30 день.

Активність лізоциму в секреті ушкодженої ПВ3 різко знижувалась на 3-7 день після травми і досягала найбільш низьких цифр на 21-30 день спостереження. Вміст натрію в секреті ПВ3 після травми на 3-7 день значно знижувався в порівнянні з нормою і збільшувався на 21-30 день спостереження, не досягаючи показників норми. Вміст калію в секретi ПВ3після травми на 3-7 день не відрізнявся від показників норми і різко збільшувався на 14-30 дні спостереження.

На сіалограмах травмованих ПВЗ протягом 3-х тижнів спостерігалось звуження головного вивідного протоку у всю довжину, особливо виражене у ділянці вічка, і слабке контрастування протоків III-V порядків. У групі хворих, які отримували додатково до традиційного лікування переломів нижньої щелепи комплекс запропонованих нами лікувально-профілактичних заходів, до складу якого входили препарати антиоксидантної дії, секреторна функція травмованої залози ПВ3 помітно збільшилась, достовірно підвищуючись в кінці лікування майже вдвічі.

Цитологічний склад секрету ушкодженої залози відповідав нормі на 14 день лікування.

У групі хворих, які одержували розроблений нами комплекс, початковий рівень ТБК-активних продуктів та через 15 години інкубації на 14 день після травми ПB3,відповідав нормі. Приріст МДА, найбільш високий на 3-7 день після травми ПB3, знижувався на 14 день і досягав норми на 21-30 день спостережень.

Активність СОД у секретi ПВ3 досягла норми на 14 день після травми.

Активність каталази у секреті ПВ3 на 14 день після травми зберігала значення 3-7 дня і значно збільшувалась на 21-30 день, але залишалась нижчою від показників норми.

Активність лізоциму секрету ПВ3 відновлювалась на 21-30 день спостереження.

Вміст натрію на 14 день підвищувався і досягав значень норми на 21-30 день спостереження. Вміст калію, після вираженого підйому в перші дні після травми, знижувався на 21-30 день з тенденцією до нормалізації.

При сіалографічному дослідженні травмованих ПВ3, у більшості хворих на 21 день спостерігалось менш виражене звуження головного вивідного протоку, більш чітко контрастувались протоки III-V порядків.

Таким чином, при закритих механічних ушкодженнях привушних залоз виявляється різке зниження їх функціонального стану, зміни клітинного складу секрету за рахунок підвищення злущуваності епітелію протоків, падіння активності лізоциму, збільшення вмісту мікробної флори, достовірне збільшення ТБК-активних продуктів, зниження активності СОД і каталази, вказує на посилене ушкодження біологічних мембран і, як наслідок цього, активацію процесів перекисного окислення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту тканин привyшних залоз.

Введення в комплекс лікувальних заходів хворим з закритими ушкодженнями привушних залоз препаратів антиоксидантної дії, бужирування головного вивідного протоку ПB3, її пальцевого масажу, електрофореза 5% розчином аскорбінової кислоти і новокаїну — дозволяє активізувати у них репаративні процеси, що знаходить відображення у достовірному підвищенні секреторної функції у ранні строки, нормалізації клітинного складу секрету, рівня факторів перекисного окислення ліпідів, активностілізоциму.

Широке впровадження розроблених нами заходів корекції виникаючих у травмованих слинних залозах морфофункціональних порушень у клiнiцi травм щелепнолицьової ділянки, сприятиме профілактиці розвитку реактивно-дистрофічних і запальних процесів у пошкоджених залозах, а також зниженню ступеня ризику виникнення остеогенних посттравматичних ускладнень у вигляді остеомієлітів, абсцесів, флегмон, скороченню строків лікування цієї категорії хворих.

Література:

  1. Андреева Т.Б. Опыт изучения функции больших слюнных желез человека//Стоматология - 1965-N2-С. 39-43.
  2. Архипова О.Г. Методы исследования в профпатологии (биохимические)-М-1988.-С. 156-157.
  3. Брусов О.С., Герасимов А.М., Панченко Л.Ф. Влияние природных ингибиторов радикальных материй на аутоокисление адреналина //Бюл эксперим. биол. имед-1976-N1-38 с.
  4. Борисова О.В. Морфофункціональний стан привушних залоз при їх закритій механічній травмі і шляхи корекції виникаючих розладів: Автореф. дис. км.н.-Полтава.-1994-23c.
  5. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах -М-Наука.-1972-252 с.
  6. Дорофейчук В.Г. Определение активности лизоцима нефелометрическим методом //Лаб. дело-1968-N1-С. 28-30.
  7. Зелинский А.Л. Лечение и профилактика функциональных расстройств околоушных слюнных желез всвязи с механической травмой нижней челюсти: Автореф. дис. ... к.м.н.- Киев.1991-17c.
  8. Ластовка А.С. Закрытые повреждения больших слюнных желез при травматических переломах нижней челюсти, диагностика и лечение: Автореф. дис. ... к.м.н. Тверь, 1990, 16 с.
  9. Леонтьев В.К., Петрович Ю.А. Биохимические методы исследования в клиническойиэкспериментальной стоматологииОмск-1976-75c.
  10. Лурье Т.М., Александров Н.М., Травма челюстно-лицевой области-М-Медицина.-1986-С. 15-17.
  11. Ромачева И.Ф., Юдин Л.А., Афанасьев В.В., Морозов А.Н. Заболевания и повреждения слюнных желез.- М.- Медицина1987-239 с.
  12. Рыбалов О.В. Цитологическая характеристика секрета и пунктатов околоушных слюнных желез в норме и при хроническом рецидивирующем паротите // Соврем. методы диагностики и лечения в медицине. Тез докл. обл. конф. Полтава-1986-С. 48-49.

Резюме

Вперше проведене комплексне дослідження морфофункціонального стану привушних залоз при закритих механічних травмах у хворих з переломами нижньої щелепи. Виникаючі порушення у слинних залозах відновлюються під впливом розробленого авторами комплексу лікувальних заходів, який прискорює строки видужання цієї категорії хворих.

Закрытая механическая травма околоушных желез и ее лечение

Впервые проведено комплексное исследование морфо-функционального состояния околоушных желез при закрытых механических травмах у больных с переломами нижней челюсти. Возникающие нарушения в слюнных железах восстанавливаются под влиянием разработанного авторами комплекса лечебных мероприятий, который приводит к ускорению сроков выздoровления этой категории больных.

Obturating mechanical trauma of parotid glands and its treatment Summary

For the first time a complex research of morpho-functional state of parotid glands in obturating mechanical traumas with patients having the mandibular fracture was carried out. The disturbances occuring in salivary glands are compensated under the influence of the method proposed by the author including complex treatment measures. It helps such a category of patients to recoverina short period of time.

Борисова О.В., Рибалов О.В.,
Українська медична стоматологічна академія,
кафедра хірургічної стоматології